Românul bun, milostiv, şi-ar da şi cămaşa de pe el să-şi ajute vecinul în momente grele - sprijină şi ajută Ucraina

17 martie 2022 р. | Categorie: Noutăţi

Românul bun, milostiv, şi-ar da şi cămaşa de pe el să-şi ajute vecinul în momente grele - sprijină şi ajută Ucraina

Două tiruri cu ajutor umanitar de la bisericile din judeţul Braşov, colectarea căruia a fost organizată de preotul Aurelian Reit, paroh al Bisericii Sfânta Treime din Șchei, au ajuns ieri la Centrul Umanitar din Cernăuţi, apoi o maşină plină cu haine, produse alimentare, medicamente, etc., a pornit spre Mănăstirea Bănceni.

Românul întotdeauna a fost bun, milostiv şi săritor la nevoie - şi-ar da şi cămaşa de pe el să-şi ajute vecinul în momente grele - şi de data aceasta demonstrează adevărul că prietenul adevărat la nevoie se cunoaşte, ajutând Ucraina.

Coordonatorul ajutorului umanitar, adus din România, adunat prin generozitatea şi bunătatea românilor, clericilor Bisericii Ortodoxe Române din Braşov, părintele Gheorghe Covalciuc de la Biserica Românească „Sfântul Gheorghe” din Storojineţ, unde, de asemenea se află, prin mila şi grija Sfinţiei Sale, părintelui Vasile Covalciuc, protopop de Storojineţ, un centru de adăpostire al refugiaţilor ce pe zi primeşte peste 200 de persoane, hrănite şi îngrijite de preutesele Maria şi Cristina, dar şi prin munca voluntarilor, a fiilor Ioan şi Mina, altor oameni de bună credinţă, le-a mulţumit tuturor celor implicaţi în colectarea ajutorului umanitar – haine, produse alimentare, medicamente, etc., care au răspuns apelului de ajutorare al refugiaţilor din estul Ucrainei.

Aproximativ 8 mii de refugiaţi, dintre care aproape 800 de copii de la 1 lună până la 7 ani, o tânără gravidă se aşteaptă să nască chiar zilele acestea, toţi din Cernihiv, unde zilele trecute trupele ruse au tras şi în oamenii care stăteau la coadă să cumpere pâine, şi-au găsit adăpost la Mănăstirea Bănceni din Ţinutul Herţa, ne-a informat preuteasa Natalia, mâna dreaptă a părintelui Mihai Jar, voluntară sosită din Volyn.

Adăpostiţi sub tutela părintelui Longhin, Mitropolit de Bănceni, cei care în consecinţa groaznicului război au rămas fără nimic sau au fost nevoiţi să-şi salveze vieţile, părăsind tot ce-au agonisit o viaţă, nu duc lipsă de nimic. Trăiesc aici ca în sânul lui Dumnezeu - fiecare familie are odaie separată în hotelul modern bine amenajat. Copiii, dar şi oamenii bolnavi maturi sunt trataţi, hrăniţi foarte bine, cu bucate alese de iscusitele bucătărese, dulciuri, iaurt nu doar pentru copii, ci şi pentru maturi, etc., însă oricum pe chipurile triste, îndurerate ale celor vârstnici se văd urmele urgiei războiului. Ce-i drept, cei mici se odihneau, obosiţi de drumul lung, unii dintre ei fiind bolnavi, răcind în subsoluri, când se adăposteau de bombele invadatorilor ruşi.

Admirând liniştea, atmosfera benefică din acest adevărat rai pământesc, unde ţi se pare că clipa s-a oprit în loc, iar Dumnezeu şi-a revărsat binecuvântarea pe pământ, încât, parcă, nici nu mai există acest distrugător, ucigător război, jale şi lacrimi, involuntar m-a dus gândul la copiii, maturii, oamenii bolnavi şi neputincioşi care sunt nevoiţi nu doar să doarmă, ci să stea zile, săptămâni întregi în subsolurile reci ale oraşelor asediate, fără pat, aşternut, înfometaţi şi însetaţi, alţii sfârşesc în chinuri cristice, răniţi sub dărămăturile caselor în consecinţa bombarardamentelor aviaţiei ruse…

Nouă, oamenilor simpli din popor, nu ne rămâne altceva decât să ne rugăm ca să ne audă Dumnezeu: Doamne, fă dreptate, fă să se termine războiul, războaiele şi distrugerile în lume, ura şi duşmănia, căci nu suferă acel bogat, ci oropsiţii, necăjiţii!

Felicia Nichita-TOMA

P.S. Din partea „Zorilor Bucovinei”, le mulţumim fraţilor români din Ţară pentru bunătate, pentru binele care-l fac pentru toţi ucrainenii, românii năpăstuiţi de război!

Румун завжди був добрим, милосердним, допомагав у біді - він віддав би свою останню сорочку, щоб допомогти ближньому у важку хвилину - і цього разу він довів це ділом, що справжній друг пізнається у біді.

Вчора до Гуманітарного центру в Чернівцях прибули дві вантажівки з гуманітарною допомогою з церков Брашовського повіту, збір яких організував священик Авреліан Райт, парох церкви Святої Трійці в м. Шкей, а потім автомобіль повний різноманітних товарів - дитячий і дорослий одяг, продукти харчування, ліки тощо, зібрані милістю та щедрістю румунів – вирушив до Монастиря Бєнчень.

Координатор гуманітарної допомоги, привезеної з Румунії, зібрану завдяки щедрості і доброті румунів, священнослужителів Румунської Православної Церкви в Брашові, отець Георгі Ковальчук з церкви «Святий Георгій» у Сторожинці, де також є притулок для біженців, з милості його Святості отця Василя Ковальчука, протоієрея Сторожинецького, який приймає понад 200 людей на день, а годують їх матушки Марія та Христина, а також завдяки праці волонтерів, синив Іоана та Міна, інші добрі люди, подякувал всім, хто причетний до збору гуманітарної допомоги – одягу, їжі, ліків тощо – хто відгукнувся на заклик про допомогу біженців зі сходу України.

Близько 8 тисяч біженців, у тому числі майже 800 дітей від 1 місяця до 7 років, молода вагітна жінка, яка цими днями має народити, усі з Чернігова – де російські війська обстріляли людей, які стояли в черзі, щоб купити хліб – знайшли притулок у монастиря Банчень, Герца, повідомила матушка Наталія, волонтерка, яка прибула з Волині.

Під опікою отця Міхая Лонгіна, Митрополита Банченьського, всі ті, хто в результаті страшної війни залишилися ні з чим, або змушені були рятувати своє життя, залишивши все – ні чого не бракує. Вони живуть тут як на долоні Божій - кожна сім'я має окрему кімнату в добре обладнаному сучасному готелі. Дітей й хворих дорослих лікують, годують дуже добре, стравами, які підбирають вмілі кухарі, солодощами, йогуртом не лише для дітей, а й для дорослих тощо, лише на сумних, скорботних обличчях літніх людей простежується відбиток війни. Правда, малеча відпочивала, втомлена довгою дорогою, дехто з них захворіли, мерзнувши у підвалах, ховавшись від бомб.

Милуючись спокоєм, благодатною атмосферою цього справжнього земного раю, де тобі здається що мить зупинилась і Бог вилив на Землю своє благословення, де здається що цей руйнівник, вбивця війна, скорбота і сльози, більше не існують, мимоволі згадала про дітей, дорослих, хворих і безпорадних людей, які змушені не тільки спати, а й цілими днями, тижнями сидіти в холодних підвалах окупованих міст, без ліжка, постільної білизни, голодні та спраглі, інші вмирають у муках, поранені під руїнами будинку в результаті російських авіаударів…

Нам, простим людям, не залишається нічого іншого, як молитися, щоб Бог почув нас: Господи, зроби справедливість, покінчи з війною, війнами і руйнуваннями у світі, ненавистю і ворожнечею, бо страждають не багаті, а бідні!

Фелічія Нікіта-ТОМА, «Зоріле Буковиней»

P.S. Від «Зоріле Буковиней», дякуємо братам-румунам за їх доброту, за добро, яке вони роблять для всіх українців, румун які страждають від війни!